Усуненням розбіжностей в протягом тривалого часу займалася Підготовча комісія для Міжнародного органу по морському дну, яка все-таки зуміла виробити взаємоприйнятні для держав-учасниць Конвенції правовий режим для морського дна, а також спеціальні правила для діяльності Міжнародного органу.

Міжнародний орган по морському дну, наділений відповідної міжнародної правосуб'єктності, розпочав свою діяльність у 1996 р. Членами цієї міжнародної організації є всі держави-учасниці Конвенції 1982 р. безпосередньої діяльності в районі від імені Міжнародного орган здійснює Підприємство - міжнародне промислове та комерційне підрозділ, до основних обов'язків якого відносяться розвідка та розробка природних ресурсів району, транспортування, переробка та збут добутих природних ресурсів.

Конвенція 1982 р., зрозуміло, не усунула всіх міждержавних суперечностей у питаннях використання природних ресурсів Світового океану, але заклала основи забезпечення єдиного правопорядку у Світовому океані, виходячи з основних принципів міжнародного морського права, і в цьому її безумовна заслуга. В даний час до числа основних принципів міжнародного морського права належать: свобода відкритого моря, збереження та раціональне використання морських біологічних ресурсів, свобода морських наукових досліджень, охорона морського середовища, використання Світового океану в мирних цілях. При цьому принципу свободи відкритого моря належить провідна роль.

Сутність принципу збереження та раціонального використання морських біологічних ресурсів полягає в тому, що кожна держава не тільки має право на морський промисел у Світовому океані, але й зобов'язана вести його раціонально в ім'я збереження виловлювати видів. Тільки в цьому випадку глобальна проблема задоволення потреб людства в морепродуктах може бути успішно вирішена в інтересах сьогодення і майбутніх поколінь. На жаль, саме цей принцип найчастіше і порушується в міжнародній рибогосподарська практиці. Національні інтереси держав нерідко входять у протиріччя з об'єктивними потребами людства. Особливо це позначається в рибальстві.

Можна встановити межі виняткових економічних зон, межі відповідальності тієї чи іншої держави, але риба не визнає таких меж. Розвиток риболовної техніки, далекого експедиційного риболовецького промислу, конкурентна боротьба між рибалками різних країн веде не тільки до нераціонально, але й до хижацького промислу.