Морське родовище платини на Алясці забезпечує 90% потреб Сполучених Штатів в цьому металі. Практично не обмежені запаси морських фосфоритів. При сучасних темпах їх споживання в якості добрив цих запасів вистачить на сотні років.

На великих площах Атлантичного, Індійського і Тихого океанів виявлені найбагатші скупчення залізно-марганцевих конкрецій, що містять марганець, кобальт, титан, мідь, нікель, ванадій - всього понад 30 елементів. Зміст цінних металів в конкреціях надзвичайно велика. Так, тільки в конкреціях Тихого океану запаси алюмінію становлять 43 млрд т, титану - близько 10 млрд, нікелю - 14 млрд, міді - близько 8 млрд [1]. Їх видобуток вже не тільки можлива технічно, але й досить рентабельна. За оцінками фахівців, вона в 5-10 разів дешевше подібних розробок на суші.

Ще більше мінеральної сировини розчинені в морській воді. За різними оцінками в ній міститься 4-5 млрд т урану, 175-200 млрд т літію. У кожному кубічному кілометрі морської води міститься 37 млн т різних мінералів. Багато хто з них (кухонна сіль, сульфат натрію, бром, магній, йод і ін) вже розробляються, видобуток інших стане можливою у найближчому майбутньому.

Економічне освоєння ресурсів океану йде швидкими і наростаючими темпами. Вклад всесвітнього морського господарства у світовій національний продукт за останні 50 років зріс з 4 млрд дол до 400 млрд. Тісно пов'язана з морським транспортом, рибальством, видобутком нафти і газу економіка Росії. Досить сказати, що тільки в прибережних водах Південних Курил видобувається 40% всіх ресурсів для рибоконсервної промисловості нашої країни [2].

Величезним енергетичним потенціалом володіють хвилі, морські та приливно-відливних течії. Приливные електростанції (ПЕС), що перетворюють енергію морських припливів в електричну, вже декілька десятиліть діють в естуаріі річки рані у Франції, в губі кислою на Баренцевому морі в нашій країні.

Існують проекти будівництва найбільших у світі приливних електростанцій у Гіжігінской губі і Тугурском затоці на Далекому Сході.

Океан відіграє величезну роль у створенні необхідних умов для підтримки життя на Землі. 75% класів і підкласів живих організмів планети виникли в океані, який і сьогодні є своєрідним генетичним розплідником. Світовий океан (95% всієї води на планеті) забезпечує кругообіг води в природі, забезпечує харчування річок, озер і тим самим саму життя на Землі. Світовий океан здавна розцінюється і як всесвітня «кухня погоди». Від його стану, особливостей циркуляційних течій залежить клімат і погода на планеті. Фітопланктон океану поставляє в земну атмосферу до 70% кисню.

Океан - утилізатор відходів людської діяльності. Завдяки хімічним і фізичним властивостям своїх вод, біологічного впливу живих організмів він розсіює і очищає основну частину відходів і тим самим зберігає екологічну рівновагу Землі.

Довгі роки чоловік брав з океану незначну частину його потенційних ресурсів. Однак у міру розвитку науки і техніки обсяги світової господарської діяльності в океані стали рости. Але використовувати можливості океану може лише невелика група промислово розвинених держав. Морська техніка та технологія надзвичайно складна й дорого, для більшості держав, що розвиваються вона недоступна. Складається глибоко несправедлива ситуація, коли багаті країни монополізують ресурси океану, який є загальним надбанням. Тому багато прибережні держави, розуміючи, що ресурси океану швидко виснажуються, і намагаючись зарезервувати їх за собою до кращих часів, оголосили в 70-ті роки суверенні права на ресурси акваторій, що прилягають до їх берегів.